Но без твоего согласия ничего не хотел сделать, чтобы доброе дело твое было не вынужденно, а добровольно.
Ибо, может быть, он для того на время отлучился, чтобы тебе принять его навсегда, "
(К Филимону 1:13-15)
|
|
"Я хотел при себе удержать его, дабы он вместо тебя послужил мне в узах за благовествование;
Но без твоего согласия ничего не хотел сделать, чтобы доброе дело твое было не вынужденно, а добровольно. Ибо, может быть, он для того на время отлучился, чтобы тебе принять его навсегда, " (К Филимону 1:13-15)
"Но умы их ослеплены: ибо то же самое покрывало доныне остается неснятым при чтении Ветхого Завета, потому что оно снимается Христом.
Доныне, когда они читают Моисея, покрывало лежит на сердце их; Но когда обращаются к Господу, тогда это покрывало снимается. " (2-е Коринфянам 3:14-16)
|
Багато людей дякують за Божу допомогу і отримані від Бога зцілення. Якщо ти бажаєш - приєднуйся до наших молитов, і ми будемо молитися за твої потреби. Ввірене Богом молитовне служіння Ковельської Церкви Заснованої 1924 року - це недільні молитви за весь світ
|
ЗЦІЛЕННЯ ВІРИ У 2011 році я захворіла. Мене турбували болі в області серця, за грудиною. Спочатку болі турбували нападоподібно рідко, а потім болі майже не припинялися і ставали все сильнішими. Медикаментозне лікування, яке я приймала, не допомагало, болі були постійні. Я не могла виконувати ніякої роботи, не могла спати, мій стан прогресивно погіршувався з кожним днем... БОГ ЗЦІЛИВ ПОШКОДЖЕНИЙ МОЗОК 24 жовтня 2012 року з моїм сином Віктором, який живе в Росії, сталася біда – в його квартирі на нього напали і сильно побили голову. Без свідомості, весь у крові, у вкрай важкому стані, він був доставлений в реанімаційне відділення травматології. Обстеження показало, що череп пробитий у трьох місцях і пошкоджена мозкова речовина... Зцілення Катерини Щербакової Влітку 1992 року я сильно захворіла. Тоді мені було 79 років. Турбували болі в тазостегновому і колінному суглобах лівої ноги, головні болі, запаморочення, слабкість. Було дуже тяжко, як вдень, так і вночі. Болі були вкрай тяжкими і нестерпними, я кричала і стогнала. Все тіло «горіло», боліли суглоби, на мені, як кажуть, живого місця не було. Мій стогін чули люди, які проходили повз наш будинок. Дійшло до того, що я вже зовсім не могла ходити. Дільничний лікар обстежила мене і скликала консиліум лікарів у мене вдома... |
