ПРОЙШЛО ТРИДЦЯТЬ ТРИ РОКИ, ЯК ЗА МОЛИТВОЮ ВАСИЛЯ МАКАРУСЯ БОГ ЗВЕРШИВ ЗЦІЛЕННЯ ВІД ГАЗОВОЇ ГАНГРЕНИ

У 1984 році, влітку, я вирішила відвідати Віру Бардіж. Увійшовши в коридор, почула її стогін. Коли я зайшла в кімнату, то побачила, що вона лежить на ліжку. Її права нога, починаючи від пальців і майже до половини гомілки, була чорно-синьою і блищала як скло. Віра важко стогнала. Біля неї знаходилися родичі. Від них я дізналася, що кілька годин тому в хліві Віра гнойовими вилами пронизала ногу біля пальців. Родичі розповіли, що пронизаного місця майже не було видно. Але незабаром нога почала темніти і опухати. Опух — ця чорно-синя смерть, рухався вгору вздовж ноги, цей рух було видно очима. З боку ще не почорнілого тіла, нога була світла, а на межі між здоровими і ураженими тканинами, не було плавного переходу, а була контрастна межа. Опух все просувався, разом просувалося і потемніння тіла. Я бачила, як опух і потемніння тіла просунулися вже до середини гомілки. Набряк продовжував швидко наростати, поширюючись на здорові тканини, рухався далі і далі, роблячи ногу товщою, приблизно на 6 см. Це була газова гангрена. Я думаю, багато хто знає, що без надання термінової спеціалізованої хірургічної допомоги настає смерть. В цей час до нас в кімнату зайшов духовний служитель нашої Ковельської Церкви Василь Макарусь. Бачачи страшну біду, ми всі разом стали радитися, що будемо робити далі. Хтось запропонував викликати «швидку допомогу». Але Віра різко сказала: «Не здумайте, мені відріжуть ногу!» Тоді Василь Макарусь запитав її: «А що ж будемо робити?» Вона, не роздумуючи, попросила його помолитися за її зцілення. Духовний служитель тоді оголосив, що молитва буде відбуватися в другій половині цього будинку, тому що зосередитися в молитві при такому сильному стогнанні Віри, неможливо. Він перейшов у другу половину будинку і почалася молитва. Через кілька хвилин молитва зупинилася і Василь Макарусь розповів, що під час молитви, він бачив, як Божий Ангел пройшовши через стіну будинку, в якій не було дверей, прийшов від Бардіж Віри в кімнату, де відбувалася молитва за її зцілення, склав руки, долоню до долоні, і дякував Господу Богу за звершене зцілення Бардіж Віри. На вигляд це був юнак років 25, з ніжним приємним обличчям. У Нього був прямий і рівний ніс. Золотисте волосся лягало на плечі. Одягнений був Він у світлий плащ, довжина плаща трохи нижча колін. Після цього Василь Макарусь відразу поспішив пройти через двір в першу половину будинку. Увійшовши до кімнати, побачив усміхнену Віру, яка урочисто розповіла, що під час молитви невидимі руки обійняли її праву ногу, протягнули від коліна до пальців, і темного опуху, який на той час вже піднявся до коліна, відразу не стало. Нога стала, світла, як і друга, тільки спочатку шкіра була зморщена. Побачивши явне чудо, ми славили Бога, і дякували Йому за звершене чудо — миттєве зцілення від газової гангрени. 

Описуючи цю історію тридцятитрьохрічної давності, я не можу промовчати про моє зцілення, яке Бог звершив в 2004 році. Перший раз я захворіла, коли мені було 12 років. Тоді я потрапила в лікарню з хворобою серця. Це було в 1962 році. У 1967 році лікарі довго мене лікували і поставили діагноз: Комбінованый мітрально-аортальный порок сердця. Ревматизм – активна фаза, міокардит, поліартралгія, недостатність кровообігу ІІ ст., і призначили другу групу інвалідності. А через 37 років, шостого лютого 2004 року біля 17-ї години, по одній заочній молитві духовного служителя Ковельської Церкви Василя Макаруся, Бог мене тут же зцілив. Відразу після трансляції документального фільму «Шлях Миру Любові» на центральному телебаченні, мене викликали в поліклініку, де лікарі зробили кардіограму мого, вже здорового серця, обстежили мене і відпустили додому. З тих пір пройшло тринадцять років. Мені вже не потрібні серцеві препарати, а найголовніше, після зцілення, більше ні разу не зупинялося серце, яке часто зупинялося до мого зцілення. Я живу і вже цим славлю нашого Отця Небесного, Сущого на Небесах в ім'я Ісуса Христа, Сина Божого! Амінь.

Дивитися відео: 

«Тепер вже я не інвалід!»

 Читати: 

«Зцілення Ольги Логвинської»

Ольга Логвінська

Україна

Повернутися до списку »