ІСУС ВЗЯВ НА СЕБЕ НЕДУГИ НАШІ

Під час мого навчання медінституті, на уроці фізкультури нам дали завдання – підніматися по канату на висоту і стрибати вниз на підлогу, де лежали мати, що пом'якшувало стрибок. Коли я піднялася по канату, хтось із хлопців в цей час вирішив пожартувати і прибрав ці мати, в результаті чого я стрибнула з висоти, вдарившись об цементну підлогу. Від удару я відчула різкий біль в нозі, в колінному суглобі, і не змогла встати на ноги. Мені допомогли встати, біль наростав все більше, коліно розпухло і сильно боліло. Мене відправили до травмпункту, зробили R-графію суглоба і побачили, що відірвалася кісточка всередині суглоба. Лікар зробив пункцію суглоба. Відкачали багато крові (лопнула судина), наклали гіпсову пов'язку і відвезли мене додому, щоб я лежала і не ходила. Після зняття гіпсу нога весь час боліла. Відірвана кісточка не приросла, залишалася рухомою в суглобі і при ході завдавала мені болю. Особливо було боляче, коли доводилося йти по нерівній дорозі, або коли попадав камінчик (навіть невеликий), або потрапляла нога в ямку – все це викликало «блок суглоба», неможливо було навіть йти. Треба було десь присісти, щоб якось повернути ногу або щоб хтось смикнув ногу в різні боки. На операцію я боялася погодитися, хоча травматолог мене наполегливо вмовляв. Час тривав. Після чергової розмови з лікарем, я почала схилятися на його пропозицію, щоб зробити операцію. Але ось одного разу я зайшла до віруючої сестри додому, а вона мені каже: «Я бачила сон: ти знаходишся в хірургічному відділенні в палаті, і я тобі кажу: «А ти, дівчино, чому тут?»». Я відразу зрозуміла значення цього сну і розповіла свою біду тій сестрі. На це вона сказала: «Треба молитися, а Богу все можливо».

Через деякий час я пішла на зібрання Ковельської Церкви. Служитель Божий Василь Макарусь, через якого Бог зцілював багатьох хворих, в тому числі маму мою і сестру, в кінці Богослужіння оголосив: «Будемо зараз молитися за хворих». Я схилила коліна і молила Господа Бога, щоб Він зцілив мене. Під час молитви в колінному суглобі стало щось відбуватися, – якісь болючі рухи, і я відчувала, що щось там робилося. Коли скінчилася молитва, я першим рухом перевірила, болить чи не болить нога. Але нога все ще боліла. А на наступний день, вранці, по дорозі до місця роботи, я відчула, що йду вільно, не болить нога! Я стала пробувати різні повороти – нога не болить! Мене Бог зцілив!

Так в Ковельській Церкві мене Господь Бог в Ім'я Ісуса Христа чудно зцілив. З тих пір у мене болі в колінному суглобі припинилися. Так на мені виповнилося Писання: «Він взяв на Себе недуги наші і поніс хвороби» (Ісая 53: 4). Амінь.

Віра

Україна

Повернутися до списку »