God-does.com
"Приведя же их, поставили в синедрионе; и спросил их первосвященник, говоря:
Не запретили ли мы вам накрепко учить о имени сем? и вот, вы наполнили Иерусалим учением вашим и хотите навести на нас кровь Того Человека.
Петр же и Апостолы в ответ сказали: должно повиноваться больше Богу, нежели человекам. "
(Деяния 5:27-29)
"Буду же стараться, чтобы вы и после моего отшествия всегда приводили это на память.
Ибо мы возвестили вам силу и пришествие Господа нашего Иисуса Христа, не хитросплетенным басням последуя, но быв очевидцами Его величия.
Ибо Он принял от Бога Отца честь и славу, когда от велелепной славы принесся к Нему такой глас: Сей есть Сын Мой возлюбленный, в Котором Мое благоволение. "
(2-е Петра 1:15-17)
Багато людей дякують за Божу допомогу і отримані від Бога зцілення. Якщо ти бажаєш - приєднуйся до наших молитов, і ми будемо молитися за твої потреби. Ввірене Богом молитовне служіння Ковельської Церкви Заснованої 1924 року - це недільні молитви за весь світ

СВІДЧЕННЯ МАРІЇ ПРО БОЖЕ ЗЦІЛЕННЯ ВІД ІНСУЛЬТУ

Марія

Я розкажу про чудо зцілення, яке створив наді мною Бог. Я захворіла. В мене з'явились симптоми паралічу правого боку тіла. Були сильні головні болі, найбільше в потиличній частині, шум. З правого боку голова при дотику була, як дерев’яна. Нижня щелепа, а потім і верхня, були затерплі (як після анестезії, коли рвуть зуби). Язик в роті був великим і важким. У мене перекосився рот. Мені тяжко було говорити. Права нога і рука були затерплі до самих кінчиків пальців. Стан дедалі погіршувався.

  Як медик, я розуміла, що мені загрожує смерть, тому звернулась до лікаря. Він запропонував лягати в лікарню, але я відмовилась, знаючи, що при такій хворобі лікарі безсилі. Лікар відповів: «Це справа ваша, але знайте, що за хвилину може настати повний інсульт і смерть». Це розуміла і я, бо бачила, як від такої хвороби з такими ж симптомами за дві години помер мій свекор.

  Надії на життя в мене не було, тільки просила Бога, щоб довго не лежати. Стан мій погіршився ще більше. Тяжко було рухатись, віднімалась мова.

  Саме тоді, до нас додому Бог послав служителя Ковельської Церкви. Я йому сказала, що буду вмирати, але він запропонував помолитись за моє зцілення. Під час молитви Бог відкрив служителю, що я не маю віри на одержання зцілення. Я підтвердила, що дійсно не маю віри для одержання зцілення, хоча неодноразово була свідком зцілень за молитвами цього служителя. Після цього він запропонував помолитись вдруге, щоб Бог дав мені віру на зцілення і зцілив мене. Помолились ще раз і відразу після молитви мені стало легше. Потім я лягла в постіль і заснула. Прокинулась від сильного поштовху і звуку (ніби в моїй голові розірвалась бомба).

  У цей час я відчула, що з лівої сторони голови щось відірвалось і наблизилось до шиї. Я не знала, чи я жива і стала себе перевіряти: доторкнулась до голови – ціла, подивилась у вікно – бачу, видала звук голосу – чую, і я зрозуміла, що жива. Болі в голові зникли, праву руку і ногу я стала відчувати, рот вирівнявся і моя мова стала нормальною, як раніше. Це так Бог мене зцілив за молитвою Божого служителя.

   Я щаслива, що нам відкрився Великий Всемогутній Небесний Бог і що на землі є Його вірні люди, які служать Йому, і молитви яких Він чує.

 Дякую Великому Богу Отцю і Сину і Святому Духу за Його чудеса і за те, що я ще живу! Амінь!

Марія

Україна

Повернутися до списку »

ВОНА ЖИВЕ ВЖЕ ЗДОРОВОЮ!

З міста Тернополя, від мами хворої дівчинки до нас, в Ковельську Церкву 01.07.2014 року надійшов електронний лист, вона написала: «Прохання про зцілення. У моєї донечки, якій три роки, неоперабельна пухлина головного мозку. Вона вже перенесла одну важку операцію. Помоліться за її зцілення, бо Бог, наша остання надія...

докладніше  »

СВІДЧЕННЯ ДАРИНИ

Радіючи, свідчу, як я отримала зцілення від страшного захворювання шкіри. Восени 2015року на своїй лівій руці я виявила чотири невеликих гульки. Через кілька днів вони полопалися і з них утворилася суцільна рана. На краях рани стали з'являтися нові гульки різного розміру, які були одна біля одної. Коли я стискала руку в кулак, то з них виділялася рідина, подібна до рідкого гною. Потім вони лопалися, шкіра відшаровувалася. Рука навколо рани опухла...

докладніше  »

Свідчення Івана Саса

До увірування я жив, як усі: сім’я, діти, постійні турботи. Про Бога іноді згадував, але бути віруючим не думав. Надіявся на щасливе життя в цьому світі, про життя майбутнє не турбувався. У 1971 році всі мої мирські сподівання та мрії миттєво урвалися – раптово захворіла Галина, моя дружина...

докладніше  »