 |
|
"Которого служителем сделался я по дару благодати Божией, данной мне действием силы Его.
Мне, наименьшему из всех святых, дана благодать сия - благовествовать язычникам неисследимое богатство Христово И открыть всем, в чем состоит домостроительство тайны, сокрывавшейся от вечности в Боге, создавшем все Иисусом Христом, " (К Ефесянам 3:7-9)
"Возлюбленный! ты как верный поступаешь в том, что делаешь для братьев и для странников.
Они засвидетельствовали перед церковью о твоей любви. Ты хорошо поступишь, если отпустишь их, как должно ради Бога, Ибо они ради имени Его пошли, не взяв ничего от язычников. " (3-е Иоанна 1:5-7)
|
Багато людей дякують за Божу допомогу і отримані від Бога зцілення. Якщо ти бажаєш - приєднуйся до наших молитов, і ми будемо молитися за твої потреби. Ввірене Богом молитовне служіння Ковельської Церкви Заснованої 1924 року - це недільні молитви за весь світ
|
СЛАВА ТВОЯ, ГОСПОДИ, НЕ СТАРІЄ!!! У НАС ЮВІЛЕЙ — ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЬ РОКІВ ПІСЛЯ ЗЦІЛЕННЯ, МОЯ РІДНА СЕСТРА АННА І Я, ОЛЕКСАНДР МОРІТЦ, ПРЕКРАСНО БАЧИМО БЕЗ ОКУЛЯРІВ... Зцілення Катерини Щербакової Влітку 1992 року я сильно захворіла. Тоді мені було 79 років. Турбували болі в тазостегновому і колінному суглобах лівої ноги, головні болі, запаморочення, слабкість. Було дуже тяжко, як вдень, так і вночі. Болі були вкрай тяжкими і нестерпними, я кричала і стогнала. Все тіло «горіло», боліли суглоби, на мені, як кажуть, живого місця не було. Мій стогін чули люди, які проходили повз наш будинок. Дійшло до того, що я вже зовсім не могла ходити. Дільничний лікар обстежила мене і скликала консиліум лікарів у мене вдома... ВЛАДОЮ БОГА ОТЦЯ НАШОГО СУЩОГО НА НЕБЕСАХ, В ІМ'Я ІСУСА ХРИСТА СИНА БОЖОГО, Я МИТТЄВО ЗЦІЛЕНА ВІД РАКУ НА ВЕЛИКІЙ ВІДСТАНІ У 2010 році, коли мені було 20 років, з роботи я була направлена в поліклініку для проходження щорічного медичного огляду. В той день у мене болісно защемило в правій груді. Лікарем я була визнана повністю здоровою. А вже через 2 роки я виявила в нижній частині своєї правої груді невелике ущільнення. Але особливої увагу я цьому не приділяла, не розуміла реальної небезпеки. Думала, що це пройде само собою... |
