God-does.com
"Возлюбленный! не подражай злу, но добру. Кто делает добро, тот от Бога; а делающий зло не видел Бога.
О Димитрии засвидетельствовано всеми и самою истиною; свидетельствуем также и мы, и вы знаете, что свидетельство наше истинно.
Многое имел я писать; но не хочу писать к тебе чернилами и тростью, "
(3-е Иоанна 1:11-13)
"Чтобы также и жены, в приличном одеянии, со стыдливостью и целомудрием, украшали себя не плетением волос, не золотом, не жемчугом, не многоценною одеждою,
Но добрыми делами, как прилично женам, посвящающим себя благочестию.
Жена да учится в безмолвии, со всякою покорностью; "
(1-е Тимофею 2:9-11)
Багато людей дякують за Божу допомогу і отримані від Бога зцілення. Якщо ти бажаєш - приєднуйся до наших молитов, і ми будемо молитися за твої потреби. Ввірене Богом молитовне служіння Ковельської Церкви Заснованої 1924 року - це недільні молитви за весь світ

БОГ ЗЦІЛИВ ПОШКОДЖЕНИЙ МОЗОК

Валентина

24 жовтня 2012 року з моїм сином Віктором, який живе в Росії, сталася біда – в його квартирі на нього напали і сильно побили голову. Без свідомості, весь у крові, у вкрай важкому стані, він був доставлений в реанімаційне відділення травматології. Обстеження показало, що череп пробитий у трьох місцях і пошкоджена мозкова речовина. Нанесені травми були несумісні з життям. Йому зробили термінову операцію – трепанацію черепа, очистили мозок від осколків черепа і гематом. Після операції син перебував у стані глибокої коми, був підключений до апарату штучного дихання, температура тіла піднялася до 41°С і її не могли знизити ніякими ліками.

Був поставлений страшний діагноз:

– Відкрита проникаюча черепно-мозкова травма

– Важкий забій головного мозку

– Масивний паренхиматозний субарахноїдальний крововилив

– Відкритий багатооскольчатий втиснутий перелом тім'яної, скроневої кісток справа з пошкодженням речовини мозку

– Забита рана тім'яної області справа

– Забої м'яких тканин обличчя

– Вторинний гнійний менінгіт.

Про пригоду мені повідомили аж через тиждень. Лікарі оцінювали стан мого сина, як критичний і не хотіли робити якісь прогнози. Я розуміла, що мене просто не хочуть позбавляти надії, оскільки у самих лікарів її немає. Бо лікар сказав: «Що ж ви хочете, в нього півмозку витекло». Минуло одинадцять днів лікування, але син не приходив до свідомості, до нього нікого не пускали. 

Я знала, що за молитвами Ковельської Церкви Бог зцілює від різних невиліковних хвороб. Церква поститься і молиться щонеділі за всіх, хто потребує допомоги Божої. Тому я в глибокій скорботі, плачучи, звернулася до Божого служителя Ковельської Церкви, розповіла йому про свою біду і попросила, щоб помолилися за мого єдиного сина, для якого немає надії вижити.

Під час молитви Бог показав видіння служителю Ковельської Церкви і було пророче пояснення цього видіння, з якого я дізналася, що Вітя залишиться живий, тільки необхідно посилено багаторазово молитися. Так і зробили. У неділю, 4 листопада, в зібранні Ковельської Церкви за мого сина звершили молитви. Я і мої родичі приєдналися до молитов Ковельської Церкви, і також постилися в цей день. І Бог, з милості Своєї, явив чудо – мій син Віктор вийшов з коми тоді ж, 4 листопада! Температура тіла нормалізувалася. Стан його здоров'я з кожним днем став поліпшуватися. Його перевели з реанімації в загальну палату. У цей час він ще не розмовляв, тому що були вставлені трубки в горло, щоб дихати, і в ніс для прийому їжі; із ран на голові зменшувалися гнійні виділення. Йому дали ручку, щоб написав своє ім'я, він написав. Вітя всіх впізнавав, став відчувати болі в паралізованих лівій нозі і руці. Лікар сказав, що відчуття болю дає надію на те, що руки і ноги будуть діяти. Але ось несподівано на голові розійшлися шви: мабуть, зшиваючи голову, хірург не сподівався, що Віктор може вижити, тому слабо зшив. Відновлення тривало, видалили трубки з носа і глотки, після цього він почав самостійно їсти і розмовляти. Почав рухати паралізованою ногою. Лікарі дивувалися, що Вітя так швидко йде на поправку (з ним в палаті перебували хворі з менш тяжкими травмами, але значного поліпшення у них не відзначалося). Зараз він удома, вже ходить!

Слава Богу, що за молитвами Ковельської Церкви Бог створив чудо над моїм сином – дарував йому життя! Я і мій син дякуємо Великому Богу Отцю і Сину Божому Ісусу Христу і Духу Святому за Його чуда і велику милість, і за те, що є такі люди, молитви яких чує Бог!

Валентина

Україна

Повернутися до списку »

Свідчення Івана Саса

До увірування я жив, як усі: сім’я, діти, постійні турботи. Про Бога іноді згадував, але бути віруючим не думав. Надіявся на щасливе життя в цьому світі, про життя майбутнє не турбувався. У 1971 році всі мої мирські сподівання та мрії миттєво урвалися – раптово захворіла Галина, моя дружина...

докладніше  »